КІК в Україні. Контрольовані іноземні компанії. Податки для КІК. Правила СFC

Контрольовані іноземні компанії в Україні - Президент України таки підписав Закон 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України», також відомий як Законопроєкт 1210. Закон 466-IX вводить пакет поправок до законодавства, спрямованих на приведення українського законодавства у відповідність до угод BEPS / MLI, учасником якої є й Україна. Докладніше про BEPS в Україні читайте в нашому огляді.

Зазначимо, що у 2026 році жодна із запропонованих поправок фактично не працює в повну силу, як правило, або не затверджені певні форми, або не розроблено порядок перевірки, або не визначено орган, який відповідає за виконання, або строк дії та застосування поправок ще настав. Загалом, у 2026 році для бенефіціарів з України поки немає жодних змін порівняно з минулими роками, але через 2-3 роки ситуація дійсно може змінитися.

Агресивне податкове планування, спрямоване на законне «руйнування» податкової бази та зміщення прибутку до низькоподаткових юрисдикцій, або англійською звучить як Base Erosion and Profit Shifting (BEPS), стало причиною оновлення податкового законодавства в багатьох країнах через те, що багатонаціональні підприємства експлуатують розриви та невідповідності між податковими системами різних країн. Вища залежність країн, що розвиваються, від корпоративного прибуткового податку означає, що вони непропорційно страждають від BEPS. У межах цього пакета, крім іншого, до українського законодавства також введено правила про контрольовані іноземні компанії (КІК).

Правила про контрольовані іноземні компанії в Україні, запроваджені Законом 466-IX, багато в чому аналогічні правилам КІК (CFC) у більшості інших країн.

Податкове законодавство багатьох країн, включаючи Сполучені Штати, зазвичай не оподатковує акціонера (власника) підприємства доти, доки прибуток не буде розподілений у вигляді дивідендів. До появи перших правил США щодо КІК компанії, які котируються на фондовій біржі, використовували схему оптимізації шляхом створення іноземних дочірніх компаній в офшорних зонах і переносили прибуток до цих дочірніх компаній. Такий транзитний дохід включав інвестиційний дохід (відсотки та дивіденди) і пасивний дохід (орендна плата та роялті), а також дохід від продажів і послуг за участю пов'язаних сторін. Податок на цей прибуток у США не застосовувався доти, доки країна-податкова гавань не виплатила дивіденди американській акціонерній компанії. Виплату дивідендів можна було затягувати на невизначений строк, видавши замість них кредит акціонеру без фактичної виплати дивідендів, оскільки відсотки за кредитами можуть бути віднесені на витрати, а такі виплати відсотків не вважатимуться доходом. У результаті в податковому законодавстві США про CFC (КІК) з'явився підрозділ F, а потім аналогічні норми щодо контрольованих іноземних компаній виникли в податковому законодавстві інших країн. У 2026 році черга дійшла й до України.

Відповідно до законопроєкту будь-яка іноземна компанія визнається контрольованою, якщо її контролює податковий резидент України (як фізична, так і юридична особа) на 50% і більше. Також контрольованою іноземною компанією в Україні вважатиметься компанія, частка власності в якій перевищує 10, якщо сукупна частка володіння українськими бенефіціарами перевищує 50%, і якщо фактичними контролерами є резиденти України. Під фактичними контролерами розуміються, зокрема, особи, які дають обов'язкові розпорядження іноземному керівництву компанії, які використовують токен інтернет-банку, та інші особи.

Такі контролюючі особи зобов'язані подати українським податковим органам повідомлення про факт їх контролю над іноземною компанією. Повідомлення про КІК подається платником податків одночасно з поданням декларації про доходи та майно. Разом із поданням повідомлення українські резиденти зобов'язані подавати неконсолідовані податкові звіти іноземної компанії, підготовлені відповідно до МСФЗ, незалежно від того, чи передбачають закони країни реєстрації компанії вимоги щодо їх підготовки. Якщо податкова інспекція сумнівається у правильності складених звітів, податкова інспекція має право запросити аудиторський звіт щодо таких звітів, і висновок не повинен містити кваліфікації (кваліфікованого висновку) або відмови у видачі аудиторського висновку.

Уже зараз ми можемо рекомендувати підготовку до того, що компанії, контрольовані з території України, повинні будуть пройти аудит з ініціативи податкової. Враховуючи той факт, що багато структур були створені дуже давно, проведення аудиту попередніх періодів може бути надзвичайно проблематичним, і якщо аудитор не може підтвердити залишки, включені до поточного періоду, він автоматично зробить відповідне застереження у висновку, що дозволить знизити вартість такого аудиту для українського платника податків до нуля.

Подання повідомлення до податкової інспекції та подання звітів є обов'язковим для всіх контролюючих осіб щодо всіх контрольованих компаній і структур без юридичної особи (наприклад, трастів і деяких фондів). Після подання повідомлення зі звітністю прибуток іноземної компанії включається до податкової бази контролюючої особи - фізичної або юридичної особи, податкового резидента України.

Контрольована іноземна компанія в Україні Controlled Foreign Corporation (CFC або КІК) - це іноземна компанія, акції якої належать податковим резидентам цієї країни. КІК - правова структура, що застосовується податковими органами різних країн і описує юридичну особу, яка діє в одній країні (юрисдикції), але належить або контролюється податковими резидентами іншої країни (юрисдикції). Законодавство про контрольовані іноземні компанії було введено в багатьох країнах для запобігання ухиленню від сплати податків офшорними компаніями, створеними в юрисдикціях з мінімальним оподаткуванням, наприклад, у податкових гаванях. Звичайно, немає нічого незаконного в тому, щоб володіти акцією в іноземній юридичній особі, але уряди багатьох країн вимагають, щоб власник (бенефіціар) такої компанії декларував існування таких компаній і сплачував податки на них. Законодавство про контрольовані іноземні компанії (у поєднанні з угодою про уникнення подвійного оподаткування або безподатковою юрисдикцією) іноді означає, що компанія оподатковується тільки в одній юрисдикції. Якщо контролюючою особою іноземної компанії є фізична особа-резидент України, то така особа буде зобов'язана сплачувати податок на доходи фізичних осіб зі скоригованого доходу контрольованої іноземної компанії за ставкою 9% / 18% і оборонний збір у розмірі ставки 1,5%. Податок на доходи населення за ставкою 9% сплачується, якщо дохід отримано у вигляді дивідендів від іноземної компанії на рахунок, відкритий контролюючою особою в українському банку. Якщо прибуток залишається нерозподіленим, податок на доходи населення має сплачуватися за ставкою 18%. Таким чином, якщо контрольована іноземна компанія, 100% якої належить фізичній особі - податковому резиденту України, на кінець 2026 року (перший звітний період) зберегла прибуток у розмірі 3 000 000 доларів США (, то бенефіціар такої компанії, повідомивши про КІК, повинен буде сплатити до українського бюджету 585.000 доларів податків, якщо не доведе, що такий дохід має бути звільнений від оподаткування в Україні. Точніше доводити, ймовірно, вже буде потім, за рахунок майбутніх періодів - практика показує, що зазвичай податкова одразу нараховує суму податку, а у разі незгоди платник податків має право на захист своїх інтересів в українському суді - адже практика багатьох інших країн, наприклад, оподаткування дивідендів на Мальті, аналогічна: платнику податків надається право на повернення 5/6 сплаченого податку, якщо він доведе, що такий прибуток підпадає під пільги. Але спочатку сплачується повна сума. Європейський принцип. Існує досить багато «теоретичних» підстав для звільнення від оподаткування прибутку КІК в Україні. Ключовою є сплата значних податків на прибуток контрольованої компанії в країні її податкового резидентства, а також розмір прибутку нижче встановлених законом порогів. Проте обов'язок подати повідомлення і звітність залишається. Окремо слід зазначити, що існує можливість визнання іноземної компанії податковим резидентом України, у випадку якщо компанія контролюється і управляється резидентами України з території України. За недотримання положень закону, що стосуються подання повідомлень про КІК у майбутньому (з 2026 року), передбачені штрафи, зокрема, за неподання повідомлення про КІК штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат передбачений для кожної контрольованої іноземної компанії або структури без юридичної особи, а приховування контрольованої структури у повідомленні КІК може призвести до штрафу до 1000 мінімальних зарплат.

Важливо зазначити, що законодавство і правила оподаткування КІК стосуються тільки податкових резидентів України

Визначення статусу резидента України для цілей КІК

Відповідно до пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу для цілей оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом. Фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має тісніші особисті або економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити або якщо фізична особа не має місця постійного проживання в жодній із держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду і день від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

При цьому відповідно до пп. 34.1.4 п. 34.1 ст. 34 Податкового кодексу чітко встановлено, що податковим періодом є, зокрема, календарний рік.

Також згідно з пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа — громадянин України має також громадянство іншої країни, то для цілей оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на зарахування податків, сплачених за кордоном, передбаченого зазначеним Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого — четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України або її реєстрація як самозайнятої особи - суб'єкта підприємницької діяльності (ФОП).

Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України № 2755-VI (далі – ПКУ), фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Законодавство про контрольовані іноземні компанії в багатьох країнах досить суворе і ускладнює ефективне використання компаній-нерезидентів у бізнесі. Законодавство інших країн, яке спрямоване на власників активів за кордоном в інших країнах, передбачає більш гнучкий підхід до контрольованих компаній (особливо компаній великих транснаціональних компаній).

Зазвичай законодавство КІК не буде застосовуватися, якщо кількість учасників (як правило, більше 10) володіють акціями компанії, але необхідна кількість значно відрізняється від країни до країни. У деяких юрисдикціях іноземна компанія повинна мати не менше 10 власників, щоб вважатися незалежною і такою, що не має контролюючих осіб, тоді як в інших країнах має бути 20 і більше таких власників. Крім того, у деяких країнах, наприклад, Австралія прийняла перелік країн, компанії яких вважатимуться контрольованими іноземними компаніями незалежно від кількості акціонерів. Як правило, це країни, в яких ставка податку на прибуток компанії однакова або нижча, ніж у країні проживання акціонера (учасника) такої іноземної компанії.

У деяких випадках вигідно володіти контрольованою іноземною компанією, незважаючи на те, що потрібно сплачувати податки в країні контролюючої особи. Це може бути пов'язано зі значно меншими витратами на створення іноземної компанії порівняно зі створенням місцевої компанії, або тому, що компанія, розташована в певній країні, вважається більш професійною і добросовісною, або виграє від використання місцевих ресурсів і правової системи іншої країни (наприклад Великої Британії) порівняно з рідною країною контролюючої особи.

Нові принципи податкових штрафів в Україні за Законом 466-IX

У листі Головного управління Державної податкової служби (ДПС) м. Києва повідомляється про нововведення, які діють із січня 2026 року у зв'язку із законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення податкового адміністрування Усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX (він же закон «1210»).

• Штрафи за неподання податкових звітів у строк зі 170 до 340 гривень були збільшені (статті 117, 120 Податкового кодексу). За кожне таке повторне порушення протягом року накладається штраф у розмірі 1020 гривень (ця норма діє з 23 травня 2026 року).
• Штрафи за несвоєчасну сплату податків до 30 днів були знижені з 10% до 5%, через 30 днів - з 20 до 10% від суми заборгованості.
• Окремі штрафи вводяться у разі навмисного повторного порушення в розмірі 25% від суми прострочення до 90 днів, а за цей період - 50%.
• Якщо є хоча б одна обставина, що пом'якшує відповідальність, сума штрафу зменшується на 50%. Податкові повідомлення-рішення будуть відправлені на адресу електронної пошти, якщо є заява від підприємця або, якщо заяву не подано, рекомендованим листом за податковою адресою. У разі подання заперечення на акт перевірки воно розглядається комісією ДПС протягом 10 робочих днів, а не календарних днів, як це було раніше. Платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму штрафу протягом 10 робочих днів після дня отримання податкового повідомлення-рішення, якщо протягом цього періоду він не розпочав процедуру оскарження.

Нова концепція сплати податків в Україні з 2026 року

Найважливішим нововведенням щодо штрафів є принципова зміна самої суті відповідальності платника податків. Нова концепція передбачає обов'язковий аналіз і доведення податковими органами наміру та вини платника податків, які притягуються до фінансової відповідальності, за умови, що в акті є вина (за винятком невеликого переліку винятків, де, в принципі, немає необхідності з'ясовувати, чи був намір).

Якщо були обставини, що пом'якшують відповідальність за порушення, наприклад, воно було вчинене під примусом, у зв'язку з матеріальною, службовою або іншою залежністю, внаслідок збігу тяжких особистих або сімейних обставин або самого платника, повідомленого про злочин, вчинений щодо нього, сума штрафу буде зменшена вдвічі.

Наприклад, зараз, якщо підприємець на один день затримує сплату податків на суму 10 000 грн, штраф становить 1000 грн (10%). З 1 січня за це порушення буде накладатися штраф уже в розмірі 500 грн (5%), але якщо фіскальні органи доведуть, що це було умисно, то сума зросте до 2500 грн (більше ніж на 90 днів). прострочення - 5000 грн). І навпаки, якщо наміру не було і встановлені пом'якшувальні обставини, які не дозволили платнику податків своєчасно здійснити платіж, наприклад, через збій у банківській системі, то штраф становитиме 250 грн (знижка 50%).

Звітність КІК контрольованих іноземних компаній в Україні

У 2026 році в Україні можуть бути введені спеціальні звіти щодо КІК (форма ще остаточно не затверджена) і буде перший звітний період для податкових резидентів України щодо таких компаній (фізичних або юридичних осіб), які прямо або опосередковано володіють не менше 25% або фактично контролюють контрольовану іноземну компанію - іноземну юридичну особу або юридичне утворення без статусу юридичної особи. Виходячи з цієї норми, два резиденти України, які володіють 24.99% часток кожен в іноземній компанії (сумарно 49.98%), не зобов'язані подавати звітність. Але зазначимо, що кваліфікаційний % може змінитися найближчими роками, виходячи з досвіду інших країн, тому необхідно уважно відстежувати всі зміни після того, як закон КІК був прийнятий у базовому вигляді.

Звітність щодо КІК буде потрібна в більшості інших випадків, але додатковий податок потрібно буде сплачувати тільки з нерозподіленого прибутку КІК і за наявності багатьох критеріїв, які необхідно вивчити докладно (критерії також можуть змінюватися, як сталося, наприклад, у сусідній Польщі, коли первісний закон установив поріг прибутку в 200.000 євро для цілей податкового обліку КІК і сплати податків, а через кілька років цей поріг був знижений до нуля), тому поріг у 2.000.000 можемо вважати умовним, застосовним на найближчий повний бюджетний рік, тобто 2026 рік.

Контролююча особа стає платником прибуткового податку КІК, який вважатиметься податковим резидентом України, які є прямими або опосередкованими власниками або контролерами КІК. Зокрема:

а) володіти часткою іноземної юридичної особи в розмірі > 50%, або

б) володіє часткою в іноземній компанії в розмірі > 10% за умови, що кільком фізичним та / або юридичним особам-резидентам України належать акції в такій іноземній компанії, розмір яких у сукупності становить 50% і більше, або

в) здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Іноземна юридична особа з точки зору нового закону — це будь-яка юридична особа (асоціація) або організація, наділена правом володіти активами, мати права й обов'язки та здійснювати діяльність від свого імені і незалежно від засновників, учасників або форми власності.

КІК з точки зору нового українського законодавства за своєю формою також може бути іноземною особою без статусу юридичної особи (надалі іменованою КІК), якою може бути будь-яка особа, створена на підставі правочину або зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави без створення юридичної особи, яка відповідно до законодавства та / або документів, що регулюють її діяльність (особистий закон), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах її учасників, партнерів, засновників, піклувальників або інших бенефіціарів.

Одним із головних джерел невизначеності та суперечностей буде проблема встановлення фактичного контролю бенефіціара над КІК. Вважається, що особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою, якщо вона має здатність чинити істотний або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи укладати угоди, розпоряджатися активами та прибутком, припиняти діяльність незалежно від юридичної особи. Реєстрація такого впливу встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання обов'язкових інструкцій керівним органам юридичної особи;

b) ведення переговорів щодо укладення угод і погодження істотних умов таких угод, які згодом тільки офіційно затверджуються органами управління або здійснюються органами управління без додаткового додаткового погодження;

в) наявність довіреності на вчинення значних угод від імені юридичної особи, виданої на строк понад один рік, але яка не передбачає попереднього схвалення таких угод органами управління юридичної особи;

г) особа з правом підпису за банківськими рахунками юридичної особи або можливістю блокувати транзакції на таких рахунках;

г) зазначення особи як засновника (бенефіціара, фактичного бенефіціара) юридичної особи при відкритті рахунків у банках такою юридичною особою

Ознаки фактичного контролю не поширюються на директорів (інших посадових осіб) контрольованої іноземної компанії та спеціалістів (наприклад, тих, які діють за довіреністю в межах договірних відносин) у сфері права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління - тобто всіх осіб, які діють в інтересах такої юридичної особи відповідно до професійних стандартів.

Штрафи щодо контрольованих іноземних компаній в Україні

З 2026 року, у разі скасування воєнного стану, діятиме штраф для податкових резидентів України за неповідомлення контролюючою особою податкового органу про придбання / відчуження частки або фактичний контроль над КІК протягом 60 днів. Розмір штрафу у 300 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатної людини за кожний такий факт. На час дії воєнного стану штрафи за неповідомлення про контрольовану іноземну компанію протягом 60 днів не застосовуються - таким чином, ще є час визначитися з податковим статусом та іноземними активами нинішнім бенефіціарам КІК.

Чинне законодавство про КІК передбачає, що податкові резиденти повинні повідомити наглядовий орган:

• Про кожне пряме або опосередковане придбання частки в іноземній компанії або про початок фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання контролюючої особи;
• Про створення, створення або придбання прав власності на частку в активах, доходах або доходах «утворення» без юридичної особи;
• Про кожне відчуження частки в іноземній компанії або припинення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання контролюючої особи;
• Про ліквідацію або відчуження прав власності на частку в активах, доходах або доходах «утворення» без статусу юридичної особи

Повідомлення направляється наглядовому органу протягом 60 днів з дня такого придбання (початок фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок направлення повідомлення будуть затверджені Міністерством фінансів України. Ця вимога не застосовується тільки в тому випадку, якщо CFC є публічною компанією

Українському бізнесу найближчим часом доведеться пережити серйозну трансформацію, яку раніше пережили власники бізнесу в інших країнах у результаті впровадження законодавства про КІК. Кожній українській компанії потрібно буде якнайшвидше проаналізувати існуючі міжнародні структури, абсолютна більшість таких компаній повинна буде внести до них зміни. Як показує практика, накопичена під час роботи з російським законодавством про КІК, закон про КІК є істотним фактором, але можна продовжувати роботу з міжнародними структурами в умовах його дії, змінивши структуру володіння компанією, головне - грамотно підійти до питання реструктуризації і пам'ятайте, що не існує універсальних рішень, оскільки вони будуть індивідуальними для кожного бізнесу.

Додаткову інформацію та консультації щодо імплементації КІК стосовно українських підприємств, ООО, ТОВ, ПП, ПАТ з іноземними засновниками, структури володіння офшорними компаніями можете отримати у наших спеціалістів онлайн: